До сільським населеним пунктам відносять не лише село, село, хутір, аул, а й інші населені пункти, де жителі ведуть сільський спосіб життя та які не віднесені до категорії міських населених пунктів, робочих селищ, дачних та курортних селищ.
До сільських населених пунктів належать селища сільського типу, хутори, кишлаки, аули тощо. п., що входять до складу сільрад або підпорядковані адміністрації області (міста, району, округу).
До сільскої місцевості можна віднести такі населені пункти:
- селище міського типу
- сільський населений пункт (село, село, станиця, хутір, кишлак, аул)
- робоче селище
- невелике місто, де населення доходить до тридцяти тисяч осіб (за умови, що воно включене до програми розвитку в самому регіоні).
Цікаво, що в одному зі своїх рішень ухвалу населеного пункту дає Верховний Суд Російської Федерації – «під населеним пунктом розуміється населене місце (поселення), первинна одиниця розселення людей у межах однієї забудованої земельної ділянки (місто, селище, селище міського типу, село)» [10].